«А раптом я щось розкопаю — і стане гірше?»
«А раптом це зруйнує мою стабільність?»
«А раптом я змінюся — і стосунки навколо теж?»
Це часті хибні уявлення і водночас дуже зручні виправдання, щоб залишити все як є.
Але є й інший бік:
• А раптом вам стане легше, ніж зараз?
• А раптом терапія не руйнує стабільність, а допоможе вибратися з ілюзій і почати жити повноцінно?
• А раптом ваші зміни звільнять місце для здоровіших стосунків?
Якщо не спробувати — ніколи не дізнаєтесь, а чи могло б бути інакше?

«Що подумають близькі, друзі, колеги?»
«Я ж нормальний/нормальна, навіщо мені до психолога?»
Якщо думка інших впливає на ваші ключові рішення — про здоров’я, стосунки, вибір дій — це знак зупинитися й запитати себе:
«А хто зараз керує моїм життям — я чи страх осуду?»
Нормальна, здорова людина — це та, яка обирає турботу про себе. І якщо для цього потрібен психолог — це не слабкість, а зрілість.
Якщо вам здається, що до психолога ходять тільки ненормальні, подумайте: чим це відрізняється від відвідування лікаря?
Лікар допомагає відновити фізичне здоров'я, психолог — емоційне та психічне. Обидві сфери однаково важливі.

«Що він подумає, коли я розповім усе, що було у моєму житті?»
Страх бути оціненим або засудженим часто зупиняє звернутися до психолога.
Але що подумає фахівець — це його внутрішні процеси.
Професійний психолог:
• не оцінює,
• не ставить ярликів,
• не засуджує,
• відстежує свої реакції, щоб бути нейтральним і підтримуючим.
Ніхто не вимагає від вас викладати душу на першій зустрічі. Придивляйтеся: чи комфортно вам говорити, чи відчуваєте довіру, чи підходить вам стиль роботи. Це нормально — шукати «свого» спеціаліста.
Ймовірно, у вас є «свій» стоматолог, «свій» перукар, можливо, «свій» гінеколог або майстер.
Тож можна шукати свого «душознавця».

Можливо, була невдала зустріч із психологом: не знайшовся контакт, не було результату, виникла недовіра. Це спричинило думку: «Психологія — не працює».
Якщо колись ви потрапили не до того фахівця, це не означає, що «психологія не працює».
Ймовірно, у вас хоча б раз була невдала стрижка або погано пролікований зуб, але ви не зробили висновок, що всі перукарі чи стоматологи погані. Мабуть ви продовжували шукати і знайшли свого фахівця. З психологами так само. «Шукайте — і знайдете».

«У інших гірше, мені ж не можна скаржитися…»
«Це дрібниця, маю впоратися сам(а)».
Не дивіться на те, як у інших — їхнє життя не про ваш біль.
Якщо вам боляче, навіть якщо комусь збоку це здається дрібницею, — це вже привід звернути увагу на себе.
Ми всі по-різному реагуємо на різні речі: те, що одному дрібниця, для іншого може бути справжнім навантаженням. Якщо відчуваєте, що самі вже не справляєтеся, можна спробувати інший шлях. Один із варіантів — отримати психологічну консультацію.

Особливо у тих, хто звик усе тримати під контролем: «Мені завжди вдавалося вирішити проблеми самому — чому зараз інакше?»
Ми змінюємось. І опори іноді слабшають: вигоріли, пережили кризу, втратили важливу людину, розгубилися, залишилися без підтримки, змінилися життєві цінності. У такі моменти навіть сильній людині важко справлятися так само легко, як раніше.
Можливо, настав час дозволити собі не бути ідеальним, зняти з себе жорсткий контроль та дати собі право на підтримку..

Парадоксально, але навіть дискомфорт може бути знайомим та «безпечним». І тоді думка про зміни викликає тривогу: «А що буде зі мною, якщо я перестану жити так, як звик?»
Це природний страх. Будь-яка зміна — навіть на краще — потребує енергії та внутрішньої сміливості. Іноді звичний біль здається надійнішим, ніж невідоме «після». Але важливо пам'ятати: психолог не забирає ваших опор — він допомагає вам створювати нові. Більш стійкі, гнучкі, живі. Не руйнувати ваше життя, а розширювати його можливості. Зміни відбуваються поступово, в темпі комфортному саме вам. І ви самі вирішуєте, на що готові, а на що – поки що ні.

Іноді людина не йде до психолога, тому що не до кінця розуміє, що її чекає:
«А що я там робитиму?»
"Чи треба розповідати все підряд?"
«Це буде схоже на допит?»
"А якщо я не зможу пояснити, що зі мною відбувається?"
Це нормальні питання, і більшість людей приходять на першу зустріч зі схожими переживаннями.
Перша консультація – це не іспит і не допит. Це м'яке знайомство, налаштування контакту, розуміння того, що вам важливо і як вам можна допомогти. Ви самі вибираєте, чим готові ділитися зараз.Завдання – не витягти з вас все за одну зустріч, а створити простір, де вам безпечно думати, відчувати, говорити про себе.
Терапія – це процес, в якому ви поступово вчитеся чути себе, розуміти свої реакції та знаходити рішення, які підходять саме вам.

Іноді людина боїться, що стане залежною від фахівця, що без психолога «не зможе».
Хороша терапія влаштована навпаки:• фахівець допомагає вам ставати самостійнішим,• зміцнює ваші внутрішні опори,• розвиває здатність справлятися з труднощами самому,• і поступово робить вас більш самостійним, а потребу в допомозі — меншою.Терапія не робить людину залежною. Вона допомагає навчитися спиратися на себе.